Життя як спалах, потім – пам’ять
На честь видатної краянки із славного роду Озаркевичів у стінах Белелуйської гімназії ім.Н. Кобринської відбулося засідання голів первинних осередків ВУТ «Просвіта» Снятинщини під керівництвом Івана Оробця. Учасники засідання, у якому взяли участь голова районної ради Іван Угрин, начальник відділу культури та релігій РДА Богдан Юрчук, голови первинних осередків «Просвіти» ЗЗСО Снятинщини, відвідали шкільний історико-краєзнавчий музей,центральною постаттю в якому є Наталія Кобринська, її книги, а також стенди про життя і діяльність відомої в Україні родини Озаркевичів: галицького Гіппократа Євгена Озаркевича, засновника українського театру в Галичині Івана Озаркевича; композитора Порфирія Бажанського, поета-дисидента, історика-краєзнавця П.С.Марусика, автора книги «Белелує, колиско моя».
З щирими привітаннями звернулся до присутніх юні гімназисти. Далі директор гімназії та голова первинного осередку «Просвіта» Ольга Козьмик запросила всіх до актової зали на святочну академію «Життя як спалах, потім – пам’ять», приурочену 100-им роковинам з дня смерті Наталії Кобринської. Священник Іван Курилюк відслужив панахиду за упокій великої і сильної духом галичанки. Усі разом помолилися за її світлу душу. До учасників зібрання звернувся голова районної ради Іван Угрин, який відзначив велику роль Н.Кобринської не тільки як письменниці, а й активної громадської діячки, поборниці жіночих прав.
Із колядками і віншуваннями виступив учительський колектив, який, зокрема,виконав автентичну сільську колядку «Новая рада».
Про життя, драматичну долю і літературну творчість жінки, яка мала прогресивні погляди і відстоювала жіночі права, розповідали під час науково-практичної конференції «Наталія Кобринська – дивоз’ява своєї доби». Цікаві виступи підготували педагоги Ольга Козьмик, Ганна Захарук, Оксана Шлемко та Любов Остафійчук, які розкрили унікальну сутність Н.Кобринської, яка увійшла в історію як жінка-письменниця і борець за жіночі права, інтереси і гідність у суспільстві, яке було патріархальним і часто ігнорувало жінку як особистість.
Учні та вчителі гімназії підготували чудову літературно-музичну композицію: співали, декламували, а також поставили сценки за творами письменниці «Перша вчителька», «Задля кусника хліба».
Незвичайне тематичне засідання районної «Просвіти» на високій патріотичній ноті підсумували голова РО ВУТ «Просвіта» Іван Оробець, методист РМК управління освіти Ольга Стрипчук та інші його учасники, дякуючи організаторам, дирекції та учительсько-учнівського колективу Белелуйської гімназії ім. Н. Кобринської.
Світлана Проданюк, педагог-організатор
          
Довідково.
Наталія Кобринська – яскрава квітка у вінку української літератури, смілива письменниця, видавець і громадська діячка. Народилася Наталія 8 червня 1855 р. у с.Белелуя (тепер Снятинського району Івано-Франківської обл.). У сім'ї отця Івана Озаркевича та Теофілії з Окуневських було п’ятеро дітей. Наталія була другою дитиною. Її старший брат Володимир (1853-1922) – греко-католицький священик і відомий культурно-громадський діяч; брат Євген (1861-1916) – один з найвідоміших лікарів в Галичині; брат Лонгин – відомий адвокат. Молодша сестра Ієроніма вийшла заміж за гімназійного вчителя Григорія Величковського. Її дід, Іван Озаркевич (1795-1854), родом з Полтавщини, оселився на Снятинщині. Він, греко-католицький священик, відомий як ініціатор українського театрального аматорства, перший популяризатор творів письменників України в Галичині, постановник п’єс І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, С.Писаревського та автор власних п'єс.
Батько письменниці – Іван Іванович Озаркевич (1826-1903) – теж був греко-католицьким священиком, який відзначався високою освіченістю та громадською діяльністю. Він був депутатом галицького сейму і австрійського парламенту та творчою особистістю, писав вірші, п'єси, робив переклади. Він заснував у селі Белелуї, де душпастирював, громадську організацію "Руська бесіда", яка пропагувала українське слово.
Освіту Наталя здобувала вдома, спочатку мала вчительку, а дальше навчав її сам батько. Від малої дитини дуже любила читати. Окрім загальних наук і української мови, вивчала польську, російську, німецьку та французьку мови. Залюбки читала Тургенєва, Гоголя, Міцкевича. Постійно займалася самоосвітою, знайомилася з творами провідних філософів, економістів, ідеологів того часу. Також гарно малювала і грала на фортепіано.
|
